Епідемічний паротит (свинка ) – гостре інфекційне вірусне захворювання з превалюючим ураженням білявушних та інших слюнних залоз. Іноді до патологічного процесу підключаються також нервова система та статеві залози.
Збудником епідемічного паротиту є стійкий до впливу низьких температур вірус, який гине при високих температурах, сонячному світлі, а також під дією дезінфекційних засобів.
Вірус паротита проникає в організм і затримується в слюнних залозах (навіть коли не викликає їх запалення) і разом з дрібними крапельками слюни потрапляє у повітря.
Головним джерелом інфекції є власне сам хворий, причому він представляє загрозу зараження для інших протягом всього перебігу хвороби (навіть коли вона має скритий характер, без явних ознак). Можна також заразитится від вірусоносіїв, серед яких багато таких, що навіть не підозрюють у себе загрозу передачі інфекції, тобто носійство віруса паротиту.
Найбільш уразливими до епідемічного паротиту є діти віком від 5 до 15 років, здебільшого хлопчики. Новонарождені та малюки перших років життя хворіють на свинку порівняно рідко. Їх захищає набутий ще в утробі матері імунітет, якщо вона свого часу хворіла на паротит.
Сприйнятливість до цієї інфекції дітей віком від 5 до 15 років є високою.
При захворюванні спостерігається також посилення активності інших мікробів, здатних викликати супутні запальні процеси в організмі дитини. Тому ставлення до визначення діагнозу спеціалістом та призначення лікування і неухильне виконання рекомендацій лікаря має бути досить серйозним, відповідальним.
Отже, інкубаційний період – це час від моменту зараження до появи перших ознак (симптомів) хвороби. Перші її симптоми проявляються через 11-23 дня після зараження: головний біль, в’ялість, нездужання. Хворого лихоманить. Температура частіше всього піднімається до 38 – 38,5 градусів (рідко – до 40). Іноді виникає блювота. Запалюються і набрякають тканини ураженого вірусом органу: якщо це слюнні залози та яїчки, то, як правило, припухлість спочатку з’являється з однієї сторони, а через 2-3 дні – з другої. Чим більшою є припухлість, тим сильніше відчувається біль, більш виражені явища інтоксикації, що характеризує високу ступінь важкості перебігу хвороби. Подібні процеси відбуваються також у підшлунковій залозі та мізкових оболонках.
Що потрібно насамперед знати у випадку появи описаних вище симптомів?
Ви виявили у дитини ущільнену білявушну припухлість. Не треба ставити діагноз самостійно, це зробить лікар, який визначить професійно, з яким саме захворюванням ви зіткнулися. Адже такий, наприклад, симптом як ущільнена припухлість біля вух буває також при запаленні лімфатичних вузлів, що вимагає іншого, специфічного лікування.
Зразу ж ізолюйте хворого з описаними вище симптомами, щоб не поширювати інфекцію.
Якщо ви вже визвали лікаря і він засвідчив епідемічний паротит (свинку) та призначив лікування та домашній режим, залишайте хворого в окремій кімнаті, яку треба не рідше двох разів на день провітрювати, робити вологе прибирання сучасними дезінфікуючими засобами. Добре також проводити ультрафіолетове опромінювання цього приміщення, щоб знезаразити предмети та повітря (не виключається передача інфекції через іграшки, та інші речі, якими користується хворий). Потрібно також кип’ятити посуд та білизну хворого – через 10 хвилин кип’ятіння вірус епідемічного паториту гине.
Важливим є постільний режим, особливо доки не спаде припухлість, а надалі треба діяти, виходячи із ступені важкості перебігу хвороби.
Лікування призначає лікар і треба дотримуватись його рекомендацій.
Необхідно знати, що хворий потребує постійного тепла, і якщо лікар порадить ставити на припухлі місця компреси, треба пам’ятати, що при температурі, вищій за 38 градусів, компреси протипоказані. Порадьтеся з лікарем, які саме компреси і яким чином слід використовувати при лікуванні хворого.
Годувати хвору дитину слід напіврідкою та протертою іжею, причому відварною або приготовленою на пару (краще звернутися до молочно-рослинної дієти і виключити гострі та кислі продукти). Вода для пиття має бути кип’яченою, кімнатної температури; добре давати хворому відвари з ягід та фруктів, теплий чай.
А полоскання рота розчином питної соди не лише послабить дію віруса, що знаходиться в слюні, а й поліпшить самопочуття хворого.
Коли епідемічний паротит розпочинається із запалення білявушних залоз, на 4-7 день після появи симптомів захворювання може виникнути таке ускладнення, як гострий панкреатит. Він дає про себе знати різким болем в животі, особливо в області пупка, або оперізуючим болем, нудотою, блюванням, послабленням або затримкою стула. Негайно викликайте «Швидку допомогу»! Як правило, у такому випадку необхідна госпіталізація. До приїзду лікаря не можна нічого давати крім води, щоб не допустити обезводнення. Ні в якому разі не можна класти на живіт грілку, ставити клізьму, давати антибіотики або обезболювальні ліки.
При такому ускладненні, як орхіт, у хворого хлопчика збільшується яїчко, набрякає, червоніє і вилискує шкіра мошонки. Ці ознаки можуть проявитися на 5-7 день від початку хвороби. Знову ж таки треба негайно викликати лікаря і погоджуватися на госпіталізацію, якщо це він порадить. Стаціонарне лікування допоможе упередити наростання важкості процесу і загибель тканин яїчок.
Коли ж вражаються оболонки головного мозку, на 5-7 день від початку захворювання може виникнути таке небезпечне ускладнення епідемічного паротиту, як менінгіт. З’являється лихоманка, температура сягає 39 градусів, мучить головний біль, блювота, а потім виникає напруження м’язів потилиці. Можуть з’явитися судоми, а також втрата свідомості. Негайно викликайте «Швидку допомогу», а до її приїзду полегшіть біль за допомогою мочегінного, так як запалення мізкових оболонок викликає сильні набряки. В лікарні хворому нададуть кваліфіковану допомогу, і коли набряк спаде, дитину перестане нудити і щезне блювота.
Для упередження ускладнень, які може викликати недолікований епідемічний паротит, не слід відправляти ослаблену хворобою дитину до дитсадка або школи зразу ж після одужання (тобто через 10-11 днів від початку виявлення хвороби). Краще потримати хоча б тиждень на домашньому режимі і потурбуватися про зміцнення імунітету дитини – підвищити опір організму інфекціям, з якими вона може зіткнутися після перенесеної недуги в організованому колективі, або на вулиці тощо.
Профілактичні заходи базуються на ранньому виявленні хворих та дотриманні загальногігієнічних правил, що стосується як дітей, що на домашньому режимі, так і тих, які відвідують дитсадки і школи – особливо.
Л.В.Красницька, завепідвідділу Одеської облСЕС
Комментарии (0)