Самозабезпечення держави якісними і безпечними донорською кров'ю та її компонентами є одним з основних соціально важливих та необхідних завдань. Безумовно, безпека і достатність запасів крові у значній мірі залежать від комплексної стратегії і добре організованої служби крові. Директиви Єврокомісії, які є обов'язковими для виконання у Європі, охоплюють усі процеси з організації збору та використання крові. У керівних принципах і рекомендації ВООЗ щодо розвитку національних служб і клінічного використання крові наголошується на централізації закладів переливання крові та гармонізації національного законодавства до Директив ЄС.
Фахівці Міністерства, керівники обласних, міських, відомчих закладів переливання крові України, а також експерти ВООЗ (з Данії, Великобританії, Швеції, Словенії), науковці Академії медичних наук та науково-дослідних закладів МОЗ протягом двох днів обговорювали питання реорганізації Служби крові України, безпечного донорства крові, управління забезпечення безпечною кров'ю в критичних ситуаціях.
"Питання якості і безпеки крові набуло актуальності на міжнародному рівні. Спалахи інфекційних захворювань, поширення ВІЛ-інфекції, гепатиту С у світовому просторі - серйозна основа для міжнародної співпраці. Для реформування Служби крові в Україні та спрямування політики дуже важливим є досвід європейських країн" - сказав у привітанні від МОЗ України учасникам заходу керівник відділу забезпечення діяльності Міністра охорони здоров'я України Василь Михальчук.
В Україні з метою вирішення питань щодо стратегічного і оперативного запасу компонентів та препаратів крові розробляється нова державна програма на період з 2008-2012 роки. Для координації діяльності системи крові та відповідно до рекомендацій ВООЗ ведеться робота над реструктуризацією служби крові - створенням національної служби крові та будівництвом першого в нашій державі сучасного заводу з фракціонування плазми крові. Виділені з державного бюджету перші 10 млн.гривень і здійснюється проектування заводу.
Реформування служб крові та посилення заходів безпеки і якості донорської крові є проблемою у всіх країнах ЄС, також і в Україні. Інфекції, які можуть передаватися з донорською кров'ю чи її компонентами, не завжди можуть бути виявлені відразу і створюють загрозу здоров'ю. У ЄС розуміють, як важливо дотримуватись стандартів. Однак подолати цю проблему в окремій країні неможливо. Тому ВООЗ розроблені рекомендації щодо здійснення національної політики і клінічного використання крові та її препаратів - зазначила технічний співробітник з генерування ресурсів систем охорони здоров'я Європейського Бюро ВООЗ п. Валентина Хафнер.
Створення біологічного простору з Європейським Союзом передбачає, насамперед, гармонізацію нормативної бази. В усіх країнах, як зазначали учасники семінару-наради, проблема донорства є глобальною і належить до найбільш складних. Безпека донорів, культура суспільного життя, проведення просвітницької роботи, інформаційне забезпечення, пропагування гуманності у людських співвідносинах - питання, які також намагаються вирішити у Європі. У кожній країні існують складності з визначенням якості крові та її компонентів, а також - з фінансуванням процесів донорства. Тому найкращим джерелом вважається безпечний донор та все більше підтримується добровільна здача крові.
Учасники семінару-наради обмінялись досвідом розвитку служб крові у зарубіжних країнах, зокрема щодо найбільш складної проблеми - фінансування.
У Словенії товариство Червоного Хреста фінансується державою з врахуванням кожного залученого до донорства громадянина (кожної кроводачі).
У Великобританії у службі крові широко використовуються сучасні інформаційні технології (офіційний сайт, мобільний зв'язок і т.і.), що суттєво зменшує списання компонентів крові по закінченню терміну зберігання до 2,8%. Кошти, отримані за компоненти та препарати крові, йдуть на утримання централізованої служби крові.
Зацікавила учасників наради швецькі система контролю якості крові та її компонентів та взаємодія лікувально-профілактичних закладів і служби крові через лікарняні комітети по переливанню крові, організація регулювання запасами крові та її компонентів для ліквідації надзвичайних ситуацій у скандинавських країнах.
Заключний документ з пропозиціями учасників семінару-наради буде опрацьований ЄвроБюро ВООЗ і направлений в Україну до кінця січня 2008 року. Проектом передбачаються, зокрема, конкретні заходи щодо створення національної служби крові з централізацією відповідних структур та бюджетним фінансуванням, сприяння безоплатному донорству на державному рівні, гармонізації національного законодавства з питань донорства та діяльності закладів служби крові з директивними документами ВООЗ та ЄС.
Напрацьовані матеріали і рекомендації будуть основою нових законодавчих актів.
Інформаційно:
Сьогодні Служба крові України - це мережа установ (центри служби крові, станції переливання крові) і підрозділів (відділення, лікарень, що заготовляють кров), які забезпечують якість засобів для трансфузійної терапії. У системі Служби крові функціонує 70 станції та центрів переливання крові (з них 24 обласних, 1 республіканська та 37 міських, що підпорядковані МОЗ, та 8 відомчих), 505 відділень переливань крові; заготовляють кров та її компоненти у 77 лікарнях.
У 2006 р. в Службі крові України заготовлено 356,3 тис. літрів цільної крові, виготовлено плазми 182,8 тис. літрів. На одного жителя України заготовлено 8,6мл консервованої крові (ВООЗ рекомендує 12-15 мл крові).
Кількість донорів у 2006 р.: всього - 657288 чол., з них активних - 40997 чол., донори резерву - 616291 чол.
Укомплектованість кадрами в закладах Служби крові України: лікарями - на 70,7%, середнім медичним персоналом - на 89,9%.
Прес-служба МОЗ
Комментарии (0)