Во второй декаде октября в Харькове состоялась научно-практическая конференция с международным участием «СТРАТЕГИЯ И ТАКТИКА БОРЬБЫ С ИНФЕКЦИОННЫМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ», посвященная 125-летию основания ГП «Институт микробиологии и иммунологии им. И.И.Мечникова НАМН».
Работа конференции прошла по следующим направлениям:
1. Актуальные вопросы теории и практики борьбы с заболеваниями микробного генеза на современном этапе развития гуманной и ветеринарной медицины;
2. Эпидемиология, клиника, патогенез, диагностика, лечение и профилактика самых распространенных инфекционных заболеваний людей и животных;
3. Биологические свойства возбудителей инфекционных и гнойно-воспалительных заболеваний людей и животных;
4. Состояние, перспективы разработки, стратегия и тактика использования профилактических и лечебных противомикробных препаратов, про-, пре-, эу- и синбиотиков, антисептиков и дезинфектантов в гуманной и ветеринарной медицине.
В рамках конференции работала выставка лечебных и профилактических препаратов, пробиотиков, пребиотиков, эубиотиков, синбиотиков, антисептиков, дезинфектантов и лабораторного оборудования отечественных и зарубежных производителей.
Історична довідка
В 1886-1920 роках Інститут був науково-медичним закладом з акціонерно-товариською формою власності. З 1920 по 2000 рік був бюджетною установою і входив до номенклатури основних науково-дослідних закладів Міністерства охорони здоров’я України.
Першими керівниками Інституту стали лікарі Ю.Ю. Мотте та І.О. Протопопов, консультантами — професори Л.С. Ценковський, С.Д. Костюрін, В.П. Крилов, В.Г. Дашкевич. Із становленням і розвитком Інституту пов’язана діяльність таких всесвітньо відомих вчених, як В.К. Високович, С.І. Златогоров, В.І. Недригайлов. В різні роки в Інституті працювали і створили потужні наукові школи академіки АМН СРСР М.М. Цехновіцер, М.М. Соловйов, В.М. Жданов, чл.-кор АН СРСР В.С. Деркач, академік Російської АМН М.В. Васильєв .
Розбудова Інституту – це історія боротьби з епідеміями різних інфекційних захворювань, створення вакцино-сироваточної справи (медично-імунобіологічних виробництв), щаблів становлення і розвитку вітчизняної мікробіології та імунології. Колективом Інституту було розроблено і впроваджено у виробництво близько 60 різних вакцин, сироваток та інших лікувальних і діагностичних імунобіологічних препаратів для боротьби з туберкульозом, дифтерією, правцем, тифом, газовою гангреною, кашлюком та ін. Ці досягнення відзначені світовою спільнотою (високу позитивну оцінку Гігієнічної комісії Ліги Націй отримав вакцинний штам БЦЖ для імунізації населення проти туберкульозу), керівництвом держави та суспільством (наукові розробки Інституту нагороджені 7 золотими, срібними та бронзовими медалями ВДНГ СРСР, багатьма дипломами і грамотами Верховної Ради та Кабінету Міністрів СРСР, УРСР та України).
ОСНОВНІ НАУКОВІ ДОСЯГНЕННЯ
В наш час основним завданням діяльності Інституту є виконання фундаментальних і прикладних наукових досліджень з провідних напрямків медичної мікробіології, імунології, епідеміології та інфектології.
Фундаментальні НДР спрямовані на: розробку фізико-хімічних методів конструювання нових поколінь вакцин проти дифтерії, кашлюку, туберкульозу з високими захисними властивостями та більш безпечними (безкровними) способами застосування (перкутанним та пероральним); вивчення структури і функціонування геному збудників інфекційних захворювань для подолання антибіотикорезистентності у мікроорганізмів та підвищення ефективності лікування інфекцій; молекулярне моделювання, синтез і дослідження біологічної активності сучасних лікарських препаратів – імуномодуляторів та противірусних засобів (інтерферонів, інтерлейкінів).
Завданням прикладних НДР є: розробка більш ефективних методів лабораторної діагностики, лікування та профілактики синьогнійної інфекції, захворювань кишкового тракту з синдромом дисбактеріозу, герпесвірусної інфекції, запальних захворювань верхніх дихальних шляхів і легень, гнійно-запальних та септичних ускладнень в торакальній та абдомінальній хірургії, ерліхіозної та анаплазмозної інфекції, ревматоїдного артриту та остеоартрозу, вивчення порушень функції щитоподібної залози з гормональним дисбалансом на антитілогенез при вакцинації та ін. 
Результати наукових досліджень Інституту щорічно публікуються в 100-130 наукових працях (статтях у фахових вітчизняних і зарубіжних періодичних виданнях, монографіях, збірниках, тезах, науково-публіцистичних працях, тощо), висвітлюються у 40-60 доповідях на наукових Міжнародних, республіканських, міжрегіональних і регіональних конференціях, з’їздах, симпозіумах та семінарах.
СКЛАД ТА КІЛЬКІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ
В Інституті працює 173 штатних співробітники, із них наукових співробітників - 108, в тому числі – 8 докторів наук, 43 – кандидати наук. Вчене звання «професор» мають 3 науковці, вчене звання «старший науковий співробітник» мають 38 науковців.
Комментарии (0)