21 липня 2008 року за участю Міністра охорони здоров'я України Василя Князевича у МОЗ відбулося засідання Координаційної ради з питань виконання Державної програми "Репродуктивне здоров'я нації" на період до 2015 року.
Метою засідання Координаційної ради було проведення аналізу здійснення заходів Програми, а також контролю за виконанням визначених завдань за розробленими показниками оцінки (кінцевими та проміжними) незалежними експертами з широким обговоренням громадськості для внесення необхідних змін.
Міністр охорони здоров'я Василь Князевич наголосив, що тема репродуктивного здоров'я надзвичайно складна, і в той же час надзвичайно важлива. Основним завданням Програми є спрямованість на поліпшення репродуктивного здоров`я населення як складової вирішення проблем демографічної та соціально-економічної ситуації в країні, а також поліпшення якості та доступності медичної допомоги, пропаганду здорового способу життя, відповідального батьківства та безпечного материнства.
За даними ВООЗ будь-яка проблема здоров'я вирішується на 70% за умови повноцінної інформації населення. Тому на етапі затвердження Програми, усіма регіональними органами самоврядування було погоджено проект Програми з фінансовими розрахунками з розмежуванням запланованих видатків на державні, місцеві та позабюджетні.
За оперативними даними показник материнської смертності збільшився на 36% у поррівнянні з 2006 р. (2006 р.-11,5 на 100 тис. новонароджених, 2007 - 17,8). За 6 місяців поточного року показник становить 15,6 на 100 тис.живонароджених.
Створення та діяльність служби планування сім'ї в Україні довела свою ефективність саме у подоланні основних причин розладу репродуктивного здоров'я: у попередженні непланованої вагітності та зниженні рівня інфекцій, що передаються статевим шляхом. Просвітницька діяльність, окрім іншого, служби планування сім'ї спільно з закладами освіти на місцях допомагають сформувати здоровий спосіб життя, більш відповідальну статеву поведінку у підлітків та молоді, почуття відповідального батьківства та особистої зацікавленості у збереженні свого здоров'я протягом всього життя. Швидке реагування на "вибухоподібну ситуацію" із венеричними захворюваннями населення у 96-97-х роках серед усіх вікових груп населення (наприклад, кількість зареєстрованих випадків сифілісу у підлітків 15-17 років збільшилась у 37 разів) дали можливість за останні роки знизити їх рівень у 5-7 разів, кількість абортів - у 5 разів (з 1 млн. у 90-х роках до 200 тис. у 2006 р.) і переміститися у рейтингу ВООЗ до країн із середнім рівнем поширення абортів.
Здобуті позитивні зрушення у подоланні чинників розладу репродуктивного здоров'я позитивно вплинули на здоров'я вагітних (наприклад, протягом 2002-2006 рр. рівень захворюваності сечостатевої системи після десятилітнього зростання знизився на 10%, органів кровообігу - 15%, анемій вагітних - на 15%) показано позитивні зрушення у захворюваності вагітних, що безперечно сприяє зменшенню ускладнень перебігу вагітності, пологів та поліпшенню здоров'я новонароджених.
Успішне здійснення профілактичних заходів та впровадження інноваційних перинатальних технологій дозволило знизити рівень ускладнених пологів, який понад десять років (до 2002 р.) зберігався на рівні 70%, після чого наступило стабільне його зниження і у 2006 р. він становив 48,6%. Окрім того, намітилась позитивна тенденція до зменшення кількості тяжких ускладнень: еклампсії від 3,9% у 2002 р. до 2,9% у 2006 р., відповідно кровотеч з 3,4% до 2,%, аномалій пологової діяльності з 10,3% до 6,7%.
Зниження рівня ускладнених пологів безперечно вплинуло на позитивні зміни у здоров'ї новонароджених. Так, захворюваність новонароджених у пологових стаціонарах за період 2001-2006 років знизилась майже на 30% (у 2002 р. 271,0 на 1000 народжених живими, 2006 - 202,0, 2007 р.- 183,89).
До сучасних перинатальних технологій також відносяться заходи профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини. Створення в Україні системи діяльності родопомічних закладів спільно з центрами профілактики та боротьби з СНІДом дозволило знизити рівень перинатального інфікування дітей з 30% у 2000 р. до 7,1% у 2006р. та до 4,2% у 2007 р.
Попри певні позитивні досягнення МОЗ продовжує вдосконалювати статистичний облік захворювань та станів, що зазначені вище, оскільки вони безпосередньо впливають на якість подальших організаційних технологій і сприяють оцінюванню динаміки показників, як певною мірою позитивної та заспокійливої. Вище зазначене потребує прискореного створення робочих груп по розробці нормативно-правових актів та удосконалення системи моніторингу заходів Програми; вирішення питань повного статистичного обліку (у тому числі, із залученням даних приватних та відомчих ЛПЗ); посилення заходів щодо запровадження у діяльність закладів охорони здоров'я стандартів та протоколів лікування.
Прес-служба МОЗ України
<!-- after -->
Комментарии (0)