Історія розвитку світового сільського господарства свідчить: шкідливі комахи, бур’яни, грибкові і вірусні хвороби, гризуни здатні знизити валове виробництво і якість продукції, а в окремих випадках навіть цілком знищити врожай.
В Україні середньорічні втрати врожаю від шкідників, хвороб і бур’янів становлять 20-30%, в тому числі: пшениці – 27, кукурудзи – 29, цукрових буряків – 27, картоплі – 32, плодових – 48%.
Отже, для забезпечення реалізації потенційних можливостей врожайформуючих процесів сільськогосподарських рослин на різних етапах органогенезу необхідний комплекс захисних заходів, серед яких хімічний метод відіграє доволі істотну роль, оскільки характеризується економічною ефективністю.
Удосконалення хімічного методу захисту рослин відбувається в 2-х напрямках: кількісне і широке оновлення асортименту пестицидів та раціоналізація застосування хімічних препаратів різновекторного спрямування.
Великі хімічні концерни в різних країнах світу на одержання нових, оригінальних препаратів витрачають до 100 млн доларів США, наприклад для створення однієї препаративної форми.
В Україні виробництво хімічних засобів захисту рослин скоротилось майже у 25 разів. Воно здійснюється, насамперед, на основі формуляції імпортної діючої речовини і становить до 20% загальних потреб.
Особливого розвитку хімічний захист рослин у світі набув протягом останніх десятиліть. У світовій практиці проти шлідливих організмів застосовується кілька сотен діючих інгредієнтів, на основі яких виготовляється близько 5000 препаратів. Істотні зміни у застосуванні пестицидів сталися в Україні. Майже цілком оновлено асортимент пестицидів на всіх сільськогосподарських культурах, який включає пестициди різних класів хімічних сполук.
Широке застосування пестицидів зумовило необхідність розв’язання гігієнічних і екологічних проблем. Для цього ще в 1932 р. у Київському інституті гігієни праці і профзахворювань було організовано першу в СРСР токсикологічну лабораторію з вивчення пестицидів і розробки регламентів їх застосування.
У 1964 році у Києві було організовано Всесоюзний науково-дослідний інститут гігієни і токсикології пестицидів, на який покладено обов’язки координації досліджень у сфері токсикології пестицидів, їх гігієнічної та екологічної оцінки (нині – Український інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя).
В 2012 році використання пестицидів по діючий речовині склало 0,88 кг/га по Котовському району Одеської області, внесено 68,9 тонн пестицидних препаратів різних препаративних форм. Із них: інсектицидів – 19,7%, гербіцидів – 55,7%, фунгіцидів – 14,3%, протруйників – 10,3%.
В зв’язку з цим актуальним стає питання контролю над вмістом залишкових кількостей пестицидів в грунті, воді і особливо харчових продуктах (сировині).
Санітарно-гігієнічна лабораторія Котовського міжрайонного відділу лабораторних досліджень ДУ «Одеського обласного лабораторного центру Держсанепідслужби України» атестована на проведеня вимірювань у сфері поширення державного метрологіного нагляду. Санепідслужба Котовського району згідно з чинним законодавством здійснювала державний нагляд за вмістом залишкових кількостей пестицидів у харчових продуктах (сировині) та об’єктах довкілля. За 2012 рік лабораторією досліджено 85 проб харчових продуктів і 96 проб об’єктів довкілля на вміст залишкових кількостей пестицидів. В пробах визначались препарати з діючою речовиною: ацетохлор (харнесс, екстрем), ципроконазол (альто), імідоклоприд (конфідор), лямбда-цигалотрин (карате, аперкот), флутріафол (імпакт), трибенурон-метил (гранстар, альфастар), карбоксін (вітавакс) та інші.
Аналізуючи вже прийняті законодавчі документи, схему реформування санітарно-епідеміологічної служби, хочу зупинитися на деяких аспектах в проблемі лабораторного контролю залишкових кількостей пестицидних препаратів в воді, грунті, харчових продуктах (сировині), об’єктах оточуючого середовища (повітрі).
Щорічно різко змінюється номенклатура пестицидних препаратів, які завозяться в Україну. Одна і та ж діюча речовина має багато препаративних форм з різними назвами, що в значній мірі не дає можливості здійснювати повноцінний контроль залишкових кількостей пестицидів в зв’язку з проблемою їх ідентифікації. Необхідно сформувати єдиний інформаційний фонд (базу даних) щодо систематизації пестицидів.
Умови, в яких працює держсанепідслужба сьогодні, обмежують можливість проводити відбір проб сільгосппродукції безпосередньо у виробника з обов’язковим пред’явленням річного плану обробки пестицидами і їх характеристикою. Пошук залишкових кількостей пестицидів ведеться нецілеспрямовано, і вся подальша копітка і дорога робота по аналізу буде марною, тому що результат аналізу не буде достовірний.
Відсутність адаптованих методик досліджень, деяких реактивів, стандартних зразків пестицидів, недостатня оснащеність санітарно-гігієнічних лабораторій високочутливими приборами зводять до мінімуму якість кількісного визначення пестицидів в сировині і об’єктах оточуючого середовища.
Необхідно зняти з реєстрації пестицидні препарати, на які відсутні методики досліджень.
Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12.05.2010 року №400 виведено і обмежено до 2015 року дослідження води питної на залишкові кількості пестицидних препаратів. Виникає питання, яку п’є воду людина і буде пити безпечну чи небезпечну для здоров’я у цей період.
Тому на сьогоднішній день не проводяться дослідження на залишкові кількості пестицидних препаратів в питній воді.
Таким чином, держава втрачає можливість комплексної оцінки впливу середовища життєдіяльності людини на її здоров’я і благополуччя та комплексного вирішення проблем, що виникають.
Очевидною є необхідність розробки нових методик для визначення широкого спектру пестицидів із одного зразка. Методичні вказівки на визначення залишкових кількостей пестицидних препаратів застарілі, трудомісткі, інколи навіть вибухонебезпечні, потребують використання високотоксичних реактивів. В основу підготовки проби закладена багаторазова екстракція і реекстракція пестициду із одного розчинника в інший, а також довга очистка екстракту і його аналіз ТШХ або ГРХ. Такий багатоступеневий процес призводить до великих втрат речовини, яка аналізується, починаючи від лабораторного посуду до сухого залишку. Крім цього, дослідження довготривалі в часі (12-24 годин), в числі недоліків можна назвати необхідність відбору великого об’єму проби, довгий процес підготовки проби, використання дорогих органічних розчинників в великих кількостях, що робить аналіз економічно необгрунтованим, а також необхідність індивідуального підходу до кожної проби. Тому на сьогоднішній день неможливо проконтролювати лабораторно всі пестицидні препарати, які застосовуються в районі.
С.С.Грицук, лікар-лаборант-гігієніст Котовського міжрайонного відділу лабораторних досліджень ДУ «Одеський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України»
Комментарии (0)