Підсумкова колегія Одеської обласної санітарно-епідеміологічної служби

Як позитивну тенденцію було відзначено централізовану поставку лабораторного обладнання на суму понад півмільйона грн. Крім того, його було закуплено також за рахунок коштів спецфонду на суму 127,7 тис. грн.
«Хоч  основну питому вагу держбюджету на сьогодні складає заробітна плата з нарахуваннями, – констатувала доповідач, – та вперше за останні роки ми маємо централізовану  поставку лабораторного обладнання, і є надія, що така практика триватиме й поточного року. Видано розпорядження Кабінету Міністрів України  про модернізацію закладів санепідслужби. Однак ми все ще забезпечуємо утримання  санепідзакладів на кошти   платних послуг. На ці кошти, зокрема, на 168 тис. грн. закуплено автотранспорт та на півмільйона грн. відремонтовано будівлі майже  всіх санепідзакладів області.»
Турбує керівництво служби забезпеченість кваліфікованими кадрами: з кожним роком їх укомплектованість знижується на 1-2%. На сьогодні штати служби укомплектовані кадрами на 80%, в т.ч. лікарями – на 67%, молодшими спеціалістами з медичною освітою – на 84%. Особливо  бракує  лікарів-епідеміологів та лікарів з гігієни дітей та підлітків.
У звітному році за направленнями МОЗ України  в область прибуло лише  4 випускника за спеціальністю “Медико-профілактична справа”, що надто мало для оновлення кадрової структури, особливо з урахуванням того, що майже третина працюючих - пенсіонери.  

В 2009 році керівництво обласної санепідслужби намагалося покращити стан справ  за рахунок отриманої квоти на цільовий набір, однак з направлених до Одеського медуніверситету сімнадцяти кандидатур  студентами стали лише семеро абітурієнтів, а з десяти направлених до Донецького національного медичного університету – лише один.
Позитивні результати досягнуті у поліпшенні професійного рівня всіх спеціалістів служби завдяки обласним Дням спеціалістів з питань гігієни харчування, гігієни дітей та підлітків, гігієни праці, епідеміології, бактеріології, паразитології, дезінфекційної справи, токсикології. Проведено семінари, наради для фахівців епідеміологічного та санітарно-гігієнічного профілів санепідслужби і лікувальної мережі. 8% спеціалістів підвищили свою кваліфікацію на робочих місцях.
За звітний період підвищили кваліфікацію 58 лікарів різних спеціальностей на передатестаційних циклах, курсах спеціалізації та тематичного удосконалення і, як результат, рівень  передатестаційної підготовки   сягнув   97%. Мають категорії 67% лікарів, присвоєні звання лікаря-спеціаліста –  15%. Лише у звітному році отримали категорію 72 лікаря і практично атестовані всі підлеглі атестації.  

Проведені курси підвищення кваліфікації  для лаборантів санітарно-гігієнічних та бактеріологічних лабораторій. Всього за рік підвищили кваліфікацію 124 молодших спеціаліста з медичною освітою, і на сьогодні мають необхідну передатестаційну підготовку 89% фахівців середньої ланки, а кваліфікаційну категорію - 88%. Протягом року присвоєно або підтверджено кваліфікаційну категорію 183 молодшим спеціалістам з медичною освітою. З метою посилення відкритості, гласності та прозорості у діяльності служби головний державний санітарний лікар області, фахівці служби брали участь у прес-конференціях, “прямих” телефонних лініях, програмах телебачення, обласного радіо, преси з актуальних санітарно-протиепідемічних питань.           
Великий обсяг роботи зайняли звернення громадян (за звітний період їх надійшло 1275, факти підтвердились у 54% звернень). Кількість повторних скарг у порівнянні з 2008 роком знизилась на 27 %.
У звітному році збереглася позитивна тенденція до зниження рівня  інфекційних хвороб у загальній структурі захворюваності (без грипу та гострих респіраторних інфекцій). В  структурі інфекційної захворюваності провідне місце займають гострі кишкові та крапельні інфекції, питома вага ВІЛ/СНІД та туберкульозу становить 5%. Зростання захворюваності на сальмонельоз, шигельози, гастроентероколіти, в основному, припадало на літній період і було обумовлено температурним фактором. Інтенсивні показники її перевищували середні по країні. При проведенні комплексу профілактичних заходів широко застосовувались раптові обстеження на групу кишкових інфекцій і вірусний гепатит А працівників оздоровчих закладів, об’єктів громадського харчування при прийомі  на роботу та в ході функціонування. Хворих та носіїв вдалося своєчасно виявляти, вони були усунені від роботи та оздоровлювались; широко застосовувалось в профілактичних цілях  фагування. Як наслідок, захворюваність утримувалась на неепідемічному рівні, не допущено спалахів, які мали місце на багатьох територіях України.  

З метою зниження ролі харчового фактору передачі кишкових інфекцій посилено роботу держсанепідслужби по контролю за дотриманням законодавства в сфері безпечності та якості харчових продуктів. Організовано перевірки з розширеним вибірковим контролем харчових продуктів, надані пропозиції по забезпеченню нормативних санітарно-гігієнічних умов випуску харчових продуктів. Спільна робота обласної санепідслужби з управліннями облдержадміністрації, держспоживстандартом, державною ветеринарною службою виявила на харчових об’єктах важливі проблеми,  пов’язані з безпечністю та якістю харчових продуктів. Серед проблем, які не вирішуються керівниками  об’єктів своєчасно, впровадження систем аналізу небезпечних чинників та критичних точок контролю, проведення відомчого лабораторного контролю власної продукції, забезпечення належних умов її транспортування і зберігання. Ці вимоги передбачені Законом України «Про безпечність та якість харчових продуктів» та нормативними документами в сфері їх безпечності та якості, тому перед санепідслужбою стоїть завдання  підвищити ефективність роботи у досягненні повного виконання діючого законодавства.
Значним досягненням у профілактиці кишкових інфекцій, в першу чергу у  м.Одесі, є практичне усунення ролі водного фактору у передачі вірусних кишкових інфекцій, що забезпечило зниження  захворюваності на гепатит А  майже наполовину. Область покинула сумне «лідерство» з цієї інфекції: показники її вперше стали нижчими  за середні по країні. Цьому посприяло здійснення  ефективного вірусологічного моніторингу довкілля на наявність   вірусної контамінації води р. Дністер, що дозволило обґрунтувати вимоги до посилення режиму обробки питної води на водній станції “Дністер” і втричі знизити встановлений держстандартом показник каламутності питної води  та зменшити  ризики її вірусного забруднення.  

Проблема доброякісного та безпечного в епідвідношенні водопостачання населення залишається в області однією з найважливіших. За даними звітного року, загальна тенденція до зниження  кількості проб питної води, що не відповідали нормативним вимогам за показниками епідемічної безпеки, збереглася: відсоток їх становить 4,4%, практично на рівні минулого року.
Як  і раніше, небезпечною для здоров’я є вода, що подається відомчими та сільськими водопроводами. Це обумовлено здебільшого тим, що не скрізь діють служби експлуатації і практично повсюдно слабка база сількомунгоспів.  
Головний державний санітарний лікар Одеської області Любов Засипка також відзначила, що серйозним випробуванням для служби стала пандемія грипу, хоч готуватись до неї почали фактично з 2005 року. З моменту повідомлення ВООЗ про початок пандемії були приведені у готовність всі обласні служби, визначені плановими заходами  на етапах розвитку пандемії.

Особливістю епідемії була різка зміна циркулюючих вірусів: практично до 100% у обстежених хворих виявлявся пандемічний вірус  А(Н1N1)swine, що і обумовило її важкий перебіг. Всього захворіло понад 240 тисяч осіб. Клінічна картина захворюваності була тяжка, приєднувались пневмонії, які дали 33 летальних випадки.
Своєчасне введення карантину та проведення протиепідемічних заходів знизило інтенсивність  епідпроцесу та дозволило забезпечити належне медичне обслуговування хворих, а перевищення епідемічного порогу було зареєстровано лише протягом  останніх двох тижнів грудня серед  усіх вікових груп.
І хоч нині захворюваність є стабільною, і рівень її – нижчим від епідемічного порогу, але за прогнозами  циркуляція пандемічного вірусу буде зберігатись також в сезон 2010-2011 років,  і необхідно готуватись до більш інтенсивного підйому захворюваності. Тому треба до початку сезонного зростання захворюваності спільно з лікувальною службою провести організаційну роботу по підготовці до вакцинації населення пандемічною вакциною, а для цього необхідно подолати тотальну недовіру населення до масової вакцинації. Адже якщо така тенденція триватиме, епідситуація вийде з-під контролю, що може призвести не лише до пандемії грипу, а і до спалахів „керованих” інфекцій, про які і населення, і санітарні лікарі і медичні працівники лікувальної мережі  вже забули.
Реабілітувати щеплювальну роботу можна тільки шляхом постійного проведення санітарно-просвітньої роботи не лише силами власних установ, а й медичних працівників первинної ланки  та науковців – від ФАПів до  наукових медичних закладів. Законом України 21 жовтня 2009р. затверджено Загальнодержавну програму імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009-2015 роки, така ж програма буде працювати і в області.

До найважливіших проблем відносяться гнійно-септичні захворювання. Саме вони є світовою проблемою: їх виявляють і з ними борються. Щорічно реєструється біля 3 тисяч випадків внутрішньолікарняних інфекцій, але ж ці показники не відображають їх реальний рівень. На жаль, сьогодні не вдалося домогтися успіху у стабілізації поєднаних епідемій ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу. (Міжнародною спільнотою ці проблеми визнано насамперед як соціальні, і тільки потім – як медичні).
 В області інтенсивний показник захворюваності на туберкульоз склав у 2009 році 77,2 та перевищує рівень епідемічного порогу на 35%, з ВІЛ-інфекції - 65,9, зі СНІДу – 6,9, що  вище середніх по Україні. Турбують і високі показники поширеності цих хвороб: середні показники по ВІЛ-інфекції удвічі, а по туберкульозу на 18% вищі ніж по країні в цілому. У звітному році вдалось запобігти внутрішньолікарняним та професійним зараженням СНІДом, чого не можна сказати про туберкульоз – зареєстровано 3 випадки захворювань медичного персоналу обласних протитуберкульозних диспансерів м. Одеси.
Що стосується, захворювань дитячого населення, то, зокрема, так  звані „шкільні хвороби” (зниження гостроти зору, порушення постави) за останні роки поступово стабілізуються, за винятком сколіозів,  кількість  яких зросла майже на 10%.
В минулому році, як і протягом попередніх, держсанепідслужба продовжила наступальну позицію щодо приведення у відповідність до нормативних вимог  дитячих та підліткових закладів, в результаті питома вага дитячих та підліткових закладів, які не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, дещо знизилась у порівнянні з 2008 роком.
Важливу  роль у поліпшенні стану здоров’я населення мають  заклади оздоровлення та відпочинку. Санепідслужба добилась того, що у оздоровчий сезон не було зареєстровано спалахів кишкових інфекцій у жодному з понад тисячі дитячих та у 550 оздоровчих закладах для дорослих. Протягом сезону   проведено 5 рейдів перевірки, по виявленим порушенням  у дитячих закладах накладені штрафи та винесені постанови про заборону експлуатації. Проведено також понад 1300 перевірок оздоровчих закладів для дорослих, в результаті яких винесено 113 постанов про припинення експлуатації, накладено штрафи, вжито інші заходи, спрямовані на поліпшення ситуації.  
З 2007 року  в Одеській області впроваджено Регіональну програму моніторингу довкілля на період 2006-2010 роки, згідно якої держсанепідслужба області є одним із суб’єктів моніторингу. Відзначено, що за останні  роки відбувається помірний ріст викидів в атмосферне повітря від автотранспорту: в 2009 р. – 66,17 тис. т/рік, в порівнянні  з 2008 р. викиди збільшились на 1.37тис.т/р, сумарні викиди від автотранспорту складають 89% від загальних обсягів викидів в атмосферне повітря.
Кількість радіотехнічних об’єктів у 2009 році збільшилось на 275 одиниць (за рахунок базових станцій мобільного зв’язку). Санепідслужба розглянула 281 проект базових станцій,  реалізація яких безумовно збільшить  число РТО. Вже сьогодні спостерігається тенденція до зростання скарг населення на ці об’єкти, і хоч здебільшого вони виявляються необґрунтованими, посилення держсанепіднагляду за впливом електромагнітних випромінювань на стан здоров'я населення стає актуальною необхідністю.
Головний державний санітарний лікар Одеської області Любов Засипка порушила чимало питань, які треба вирішити службі протягом поточного року. Більшість з них того дня були обговорені у під час звітних виступів колег, зокрема Тетяни Пінк (головного державного санітарного лікаря м. Ізмаїла), Михайла Курдоглова (головного державного санітарного лікаря Болградського району), Віталія Гончарова (головного деджавного санітарного лікаря Кілійського району).
Підбиваючи підсумки минулого трудового року, головні державні санітарні лікарі районів та міст області водночас ділилися думками про те, як сьогодні долати труднощі, що стають на перешкоді у виконанні їх головної задачі – забезпеченні санепідблагополуччя населення.
В засіданні колегії Одеської обласної санепідслужби взяла участь та виступила з роз’ясненням нагальних профспілкових питань Галина Кокшарова – голова Одеського обкому профспілки працівників охорони здоров’я.