Коментар фахівців стосовно скандальних спекуляцій в українських ЗМІ навколо теми трансплантації органів

img

“Інформація, яка викладена під назвою “Днепропетровские медики незаконно занимались трансплантацией органов из доноров-трупов” та розтиражована іншими електронними та друкованими ЗМІ, не відповідає дійсності і свідчить про юридичну необізнаність правоохоронців та кореспондентів із питань законодавства України у галузі діяльності, пов'язаної з трансплантацією.

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині”, трансплантація визначається як спеціальний метод лікування, що полягає в пересадці реципієнту органа або іншого анатомічного матеріалу, взятих у людини чи тварини. Стаття 9 Закону України “Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині” окремо визначає інші види діяльності, які не є трансплантацією. До них відноситься взяття анатомічних матеріалів у померлих донорів, виготовлення біоімплантатів та інші.

Як нам відомо, співробітниками Криворізького відділення Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи у встановленому порядку були отримані письмові згоди родичів померлих для узяття фрагментів анатомічних матеріалів з метою виготовлення біоімплантатів. Біоімплантати необхідні для надання спеціалізованої ортопедичної та хірургічної допомоги з відновленням працездатності хворих після серйозних військових, спортивних і побутових травматичних ушкоджень, при лікуванні злоякісних пухлин і багатьох інших захворювань, що вимагають реконструктивних втручань у закладах охорони здоров'я.

Письмові згоди у родичів бралися співробітниками Криворізького відділення Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи згідно чинного законодавства України за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я від 19.07.2005 № 357, який пройшов реєстрацію в Міністерстві юстиції України від 28.07.2005 № 815/11095. Акти про вилучення анатомічних утворень, тканин, їх компонентів та фрагментів у донора-трупа, складені за встановленою формою, свідчать, що вилучалися фрагменти кісткової і сполучної тканини, які не є органами і призначалися саме для виготовлення біоімплантатів. Біоімплантати – це засоби медичного призначення (ст.1 і ст.20 Закону України “Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині”), вони не є гомотрансплантатами і не використовуються для трансплантації. Біоімплантати використовуються для імплантації, на яку не поширюється сфера дії цього Закону (стаття 3). Таким чином, вважаємо, що у зазначеному повідомленні представлена неправдива та некомпетентна інформація стосовно діяльності, яка не є трансплантацією взагалі і ніяк не пов'язана з органами людини для подальшої трансплантації. Органи померлої людини для трансплантації не можуть бути вилучені в бюро судово-медичної експертизи або патологоанатомічному відділенні з причини їх непридатності після констатації біологічної смерті.

Стосовно звинувачень у порушенні вищезазначеними особами Криворізького відділення Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи чинного законодавства пов'язаного з трансплантацією повідомляємо, що чинний Кримінальний Кодекс України передбачає кримінальну відповідальність за порушення порядку трансплантації органів або тканин, до якого не належить діяльність по виготовленню та використанню біоімплантатів.

Біоімплантолія – це новий напрямок у сучасній медицині і ми можемо пишатися тим, що вона існує у нашій країні. Ми сподіваємось на її подальший розвиток, не дивлячись на неправомірні напади засобів масової інформації, стосовно лікарів та медичних закладів, діяльність яких пов'язана з трансплантологією. В пошуках “сенсацій” такі повідомлення широко підтримуються засобами масової інформації з додатками фантастичних жахів та непідтвердженими звинуваченнями в адресу всіх установ, які мають відношення до біоімплантології. Журналісти передруковують один одного, з великим “художнім” смаком додають неіснуючі факти, а правоохоронні органи проводять розслідування з особливою ретельністю і не знаходять предмету кримінальних порушень, але негативна громадська думка формується на тривалій час. В свою чергу це завдає непоправної шкоди тим хворим, чиє життя та долі залежать від наявності біоімлантатів в Україні.

Сьогодні в Україні у 110 лікувально-профілактичних закладах, НДІ та інших медичних установах для надання спеціалізованої хірургічної допомоги з успіхом використовують до 5000 біоімплантатів для лікування хворих. Розвиваються напрямки використання біоімплантатів: ортопедія дітей і дорослих, дитяча хірургія та хірургія немовлят, абдомінальна хірургія дорослих, офтальмохірургія, нейрохірургія, хірургічна стоматологія. Найбільші успіхи у застосуванні біоімплантатів із тканин опорно-рухового апарату мають лікарі та вчені Української дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит” (м. Київ), Київської та Харківської медичної академії післядипломної освіти, Донецької обласної травматологічної лікарні, Одеської обласної дитячої клінічної лікарні, Харківського інституту патології хребта і суглобів ім.Сітенка, Інституту травматології і ортопедії(м.Київ), Харківського медичного університету, Львівської обласної спеціалізованої дитячої лікарні, Клінічної офтальмологічної лікарні “Центр мікрохірургії ока” (м. Київ), 1-ої Київської міської дитячої клінічної лікарні та інших лікарень в Україні.

 

Доктор медичних наук, професор,
Директор координаційного центру
трансплантації органів, тканин і клітин О.Л. Кухарчук

 

Доктор медичних наук,
Директор Державного науково-виробничого
Підприємства МОЗ України “Біоімплант” І.Є.Алєщенко

<!-- after -->