Сьогодні в приміщенні Одеської облдержадміністрації Міністр охорони здоров'я України Василь Князевич спільно з Міністром з питань житлово-комунального господарства України Василем Кучеренко провели засідання виїзної Міжвідомчої комісії з питань виконання Загальнодержавної програми "Питна вода України" на 2006-2020 рр.
Доповідаючи на засіданні, Василь Князевич підкреслив, що стан джерел водопостачання та якість питної води безпосередньо впливають на здоров'я населення. Відповідно, ця проблема не може залишатися поза увагою МОЗ.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я 25% населення ризикує захворіти хворобами пов'язаними із споживанням неякісної питної води.
За інформацією фахівців МОЗ України, якість питної води залежить від стану поверхневих водойм - основних джерел централізованого господарсько - питного водопостачання. На сьогодні практично не залишилось таких, які б за санітарно-хімічними та мікробіологічними показниками за санітарною класифікацією можна віднести до І-го класу.
Високий рівень техногенного навантаження на водойми, застарілі технології водопідготовки, які розраховані на доведення природних вод до якості питної лише тоді, коли вихідна вода відповідає І-му класу, не дозволяють забезпечити населення питною водою гарантованої якості.
На сьогодні практично всі водойми за рівнем забруднення наблизились до 3-го класу, а склад очисних споруд, технології водоочистки практично не змінились.
Моніторинг якості води, що здійснюється санепідслужбою, свідчить про те, що незважаючи на спад промислового виробництва та пов'язане з ним зменшення скиду у водойми стічних вод, їх стан суттєво не поліпшився. Особливу занепокоєність викликає стан р.Дніпро, яка забезпечує питною водою 75,0 % (близько 35 млн.) населення країни.
Дослідження якості води водойм свідчать про їх забруднення неочищеними та недостатньо очищеними стоками з перевантажених каналізаційних очисних споруд, які в більшості знаходяться у незадовільному технічному стані, порушення процесів їх самоочищення внаслідок утворення штучних водосховищ, порушення режиму їх експлуатації.
У поверхневі водойми скидають стоки 2063 об'єкти, які мають 1304 випуски господарсько-побутових та 805 промислових стоків. З них без очищення або з очищенням, що не відповідає санітарним нормам 34% та 39% випусків відповідно. Внаслідок недостатнього фінансування будівництво і реконструкція більшості об'єктів каналізування та водопостачання, запланованих державними і регіональними програмами охорони водних ресурсів, розвитку водного господарства та підвищення якості питної води, практично не проводиться.
Залишається гострою проблема щорічного скиду у водойми високомінералізованих шахтних та кар'єрних вод Кривбасу та Західного Донбасу, що, поряд зі скидом недостатньо очищених промислових та господарсько-побутових стоків призвело до зниження процесів самоочищення р. Інгулець. З такою ситуацією пов'язаний постійний ризик інфікування населення збудниками бактеріальної та вірусної природи, несприятливого впливу на здоров'я хімічних речовин.
На сьогодні близько 5% водопроводів не відповідають санітарним нормам. Найбільша їх кількість в Луганській, Херсонській, Тернопільській, Донецькій, Миколаївській, Житомирській областях.
Питома вага нестандартних проб питної води із джерел централізованого водопостачання за санітарно-хімічними та бактеріологічними показниками становить близько 13% та 4% відповідно.
У той же час у двічі перевищує середні по країні показники питома вага нестандартних проб питної води за санітарно-хімічними показниками в Луганській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, за бактеріологічними показниками - в Тернопільській, Закарпатській, Харківській областях.
В окремих регіонах гостро стоїть проблема забезпечення населення питною водою не тільки в якісному, але й кількісному відношенні. Залишається напруженим стан водозабезпечення населення в АР Крим, Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Херсонській, Луганській областях, в місті Севастополі.
Найбільшу загрозу для здоров'я населення становить вода, що подається централізовано сільськими водопроводами. Питома вага нестандартних проб становить - 17,0% за санітарно-хімічними та 6,0% за бактеріологічними показниками.
На якість питної води централізованого водопостачання негативно впливає незадовільний технічний стан водопровідних споруд і мереж, зношеність яких в окремих регіонах становить від 30,0% до 70,0%, несвоєчасне проведення капітальних та поточних планово-профілактичних ремонтів, ліквідації аварій.
Подача води за графіками, її тривала відсутність сприяє бактеріальному забрудненню води у водопровідних мережах. Значно погіршують ситуацію випадки відключення об'єктів водопостачання від систем енергопостачання, що є грубим порушенням Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".
Органи державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, керівники підприємств і господарств не приділяють належної уваги забезпеченню населення доброякісною питною водою, що є порушенням статті 18 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".
Невідповідність якості питної води нормативним вимогам є головною причиною поширення в країні багатьох інфекційних хвороб - вірусного гепатиту А, ротавірусних інфекцій, інфекцій бактеріальної природи.
Протягом 10-ти років (1998-2007) у країні офіційно зареєстровано 50 спалахів гострих кишкових інфекційних хвороб серед населення, пов'язаних з водним фактором передачі їх збудника, під час яких постраждало 6351 осіб, з них 3770 - дітей.
Найбільшими були спалахи в м. Одесі у 1998 році де постраждало від ентеровірусної інфекції 258 осіб, в т.ч. 180 дітей, а також у м.Суходольську Луганської області в 2003 році де внаслідок інтенсивного забруднення госпфекальними стоками значної території міста, на фоні катастрофічного стану каналізаційних та водопровідних мереж, гострого дефіциту питної води, на вірусний гепатит А захворіло 914 осіб, з них 387 дітей. Не враховуючи негативних наслідків для здоров'я постраждалих, на проведення інженерно-технічних та протиепідемічних заходів, спрямованих на ліквідацію лише цього спалаху, а також на лікування хворих державою було витрачено близько 4,5 млн. грн.
З початку 2008 року вже мав місце спалах ротавірусного ентериту пов'язаний з вживанням недоброякісної питної води - у м. Червонограді Львівської області, внаслідок якого постраждало 30 осіб, з них 24 дитини.
Централізованим водопостачанням забезпечено лише четверту частину сіл України. В ряді південних областей діють 23 групові водопроводи. Решта сільського населення споживає воду з колодязів та індивідуальних свердловин, які у переважній більшості знаходяться в незадовільному стані.
Загострилася проблема водопостачання сільського населення у зв'язку з повсюдним хімічним та бактеріальним забрудненням вододжерел. Передача сільських водопроводів на баланс органів місцевого самоврядування погіршила забезпечення сільського населення питною водою гарантованої якості. Значна їх частина знаходиться в незадовільному технічному стані, працює з перебоями та подає воду низької якості, а іноді епідемічно небезпечну, на більшості з них не здійснюється виробничий контроль якості питної води.
Із джерел децентралізованого водопостачання близько 30% досліджених проб води не відповідає гігієнічним нормативам за санітарно-хімічними та близько 20% за бактеріологічними показниками.
Зростає нітратне забруднення ґрунтових вод, які без очищення споживає більшість сільського населення. Забруднення води наднормативними концентраціями нітратів небезпечне для здоров'я. З ним безпосередньо пов'язано таке захворювання як водно-нітратна метгемоглобінемія у дітей. Нітрати знижують загальну резистентність організму та сприяють зростанню загальної захворюваності, в тому числі інфекційними та онкологічними хворобами.
Питання забезпечення населення доброякісною питною водою в достатній кількості знаходиться на постійному контролі державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.
У 2007 році було проведено 45176 обстежень водопровідних очисних споруд, при яких встановлено 5551 порушення санітарного законодавства.
Досліджено за санітарно-хімічними показниками 205785 проб питної води, за бактеріологічними - 302030.
За виявлені порушення санітарного законодавства на посадових осіб накладено 4456 штрафів, 121 справа передана до прокуратури, припинялась експлуатація 5897 об'єктів водопостачання, з яких на постійно - 770, відсторонено від роботи 3087осіб.
Завдяки проведеним профілактичним та адміністративного впливу заходам вдалося уникнути багатьох спалахів інфекційних хвороб фактором передачі яких є неякісна питна вода.
На покращення ситуації, що склалась, спрямовані державні та місцеві програми охорони водних ресурсів, розвитку водного господарства та підвищення якості питної води, в розробці та реалізації яких, у межах компетенції, бере активну участь Міністерство охорони здоров'я.
Міністерство є співвиконавцем 13 основних завдань центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо реалізації загальнодержавної програми "Питна вода України" на 2006-2020 роки.
Реалізація цих завдань та заходів дозволить суттєво поліпшити як стан водопровідно-каналізаційного господарства так і у кінцевому результаті санітарну та епідемічну ситуацію в країні.
Прес-служба МОЗ України
Комментарии (0)