Модернізація мережі закладів охорони здоров'я, що надають первинну медичну допомогу

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

МОДЕРНІЗАЦІЯ МЕРЕЖІ
ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ЩО НАДАЮТЬ
ПЕРВИННУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ
(методичні рекомендації)

Київ - 2012

ВСТУП

Програмою економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» передбачено, що для підвищення доступності медичної допомоги населенню необхідно провести реформування галузі шляхом чіткого структурного розмежування первинного, вторинного і третинного рівнів медичної допомоги та створення центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, госпітальних округів, високоспеціалізованих центрів, університетських клінік та їхнього ресурсного забезпечення; подальшого розвитку інституту сімейної медицини на основі зміцнення ролі первинної медичної допомоги.

Сучасною законодавчою базою визначено, що первинна медична допомога (далі - ПМД)— медична допомога, що надається в амбулаторних умовах або за місцем проживання (перебування) пацієнта лікарем загальної практики – сімейним лікарем і передбачає надання консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілактичних заходів; направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги; надання невідкладної медичної допомоги в разі гострого розладу фізичного чи психічного здоров’я пацієнта, який не потребує екстреної, вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги (ст. 35-1 розділу V Закону України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо удосконалення надання медичної допомоги» від 7 липня 2011 р. № 3611-VI; далі — Закон № 3611-VI).

Лікуючим лікарем з надання ПМД пацієнтові є лікар загальної практики – сімейний лікар центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги або лікар загальної практики – сімейний лікар, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа – підприємець та може перебувати у цивільно-правових відносинах із таким центром.
Лікуючий лікар з надання ПМД обирається пацієнтом у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я (ст. 35-1 розділу V Закону № 3611-VI).

Прикінцевими положеннями Закону № 3611-VI визначено, що до 31 грудня 2019 р. ПМД надають лікарі загальної практики – сімейні лікарі (далі
— лікарі ЗП-СЛ) та інші медичні працівники, які працюють під керівництвом таких лікарів, а також лікарі-терапевти дільничні, лікарі-педіатри дільничні та інші медичні працівники, які працюють під керівництвом лікарів-терапевтів дільничних і лікарів-педіатрів дільничних.
Впровадження надання ПМД на засадах сімейної медицини в Україні триває вже понад півтора десятиріччя. Відбувається дооснащення медичних закладів обладнанням та автотранспортом, а також навчання сімейних лікарів.
Підставою для проведення модернізації мережі закладів охорони здоров’я, що надають ПМД є нинішній стан справ у сфері -це низька якість медичних послуг та нерівний доступ до медичних послуг.

До числа основних цілей модернізації мережі закладів охорони здоров’я, що надають ПМД належать :
-забезпечення рівного і справедливого доступу наших громадян до медичного обслуговування, яке має бути високої якості і відповідати потребам суспільства;
-поліпшення здоров’я населення;
-підвищення ефективності використання ресурсів галузі охорони здоров’я;
-впровадження мотивації медичних працівників до ефективної праці.
Враховуючи соціальне значення модернізації охорони здоров’я, визначені найважливіші принципи її проведення:
-при трансформації медичних установ має бути збережено або збільшено рівень доходів працівників, що беруть участь у наданні ПМД;
-жоден із реально функціонуючих закладів охорони здоров’я медичних установ не має бути закритим, допустима лише реорганізація та/або перепрофілювання з урахуванням потреб населення ;
-медичний та допоміжний персонал повинен бути забезпечений робочими місцями.

Методичні рекомендації розроблено для керівних працівників місцевих органів влади та органів управління охорони здоров’я, керівних працівників лікарень, що мають у своєму складі підрозділи з надання ПМД, поліклінік та центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги.
Завдання модернізацій охорони здоров’я Цілі проекту Модернізації охорони здоров’я визначені у Програмі реформ Президента України. Модернізація галузі передбачає вирішення таких завдань:

1. Поліпшення якості медичних послуг – це, насамперед, створення ефективної системи екстреної медичної допомоги, формування розвиненої системи сімейної медицини та багатопрофільних лікарень інтенсивної допомоги. Найважливішим елементом процесу модернізації охорони здоров’яє зміна системи оплати медпрацівників -перехід на постійну та змінну частини оплати праці, коли обсяг заробітної плати залежить від обсягу та складності та якості медичної допомоги.

2. Збільшення доступності медичних послуг, за рахунок розмежування медичної допомоги за її видами та формування мережі лікувально­профілактичних підрозділів ПМД наближених до місць проживання населення .

3. Підвищення ефективності використання ресурсів.

4. Створення умов для регулярного проходження медичних профілактичних оглядів громадянами та диспансеризації.

Завданнями оптимізації мережі закладів охорониздоров’я, що надають первинну медичну допомогу є:
– проведення чіткого розмежування первинної та вторинної медичної допомоги;
– створення Центрів первинної медико-санітарної допомоги з мережею лікувально-профілактичних підрозділів;
– розділення функцій швидкої та невідкладної медичної допомоги і часткова передача невідкладної допомоги як функції на первинний рівень (з 8:00 до 20:00);
– створення умов для збереження і розвитку кадрового і матеріального потенціалу закладів охорони здоров’я;
– поліпшення системи моніторингу і контролю за результатами діяльності ПМД з боку місцевих органів влади, у веденні яких вони знаходяться;
– підвищення якості надання медичної допомоги і ефективності використання бюджетних асигнувань на охорону здоров’я за рахунок економії бюджетних коштів, внаслідок усунення дублювання медичної допомоги.

Складові модернізації мережі закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу:
- забезпечення формування центрів ПМСД у сільській місцевості і у містах.
- забезпечення належної та рівної територіальної доступності ПМД для населення шляхом формування мережі лікувально-профілактичних підрозділів ЦПМСД у містах і сільській місцевості;
-кадрове забезпечення центрів ПМСД;
-планомірне впровадження надання ПМД на засадах сімейної медицини,
- забезпечення закладів/підрозділів ПМД необхідними приміщеннями, автотранспортом, обладнанням; засобами медичного призначення;
- запровадження системи фінансування ПМД з розрахунку на одного жителя надоговірній основі;
- створення реєстру пацієнтів центрів ПМСД;
- забезпечення вільного вибору населенням лікаря, що надаєПМД;
- запровадження системи обґрунтованого скерування пацієнтів на вищі рівні медичної допомоги сімейним лікарем;
- запровадження стаціонарозамінних формлікування пацієнтів.

Загальні етапи модернізації мережі закладів ПМСД

Модернізація мережі закладів ПМДпроводиться поетапно. 1.На першому етапі оптимізації необхідно:

1.1. Проведення ретельного аналізу:
– демографічних показників території обслуговування (чисельність, щільність розселення, віково-статева структура населення);
– стану здоров’я населення території обслуговування (показники народжуваності, захворюваності, поширеності, смертності та інвалідності);
– потреб прикріпленого населення в ПМД;
– ресурсного (кадрового, фінансового, матеріально-технічного) забезпечення та організаційно-функціональної структури первинної ланки охорони здоров’я відповідної адміністративної території;
– порядку надання спеціалізованої медичної допомоги у закладах охорони здоров’я відповідної адміністративної території (самостійне звернення, кероване направлення лікарем ПМД, наявність регламентованого переліку показань для направлення хворого на консультування та лікування до лікарів­спеціалістів);
– розподілу обсягів надання медичної допомоги між лікарями ПМД та лікарями-спеціалістами;
– обґрунтованості звернення хворих до лікарів-спеціалістів;
– основних показників діяльності закладів охорони здоров’я відповідної адміністративної території (кількість відвідувань, у тому числі до лікарів «вузьких» спеціальностей, рівень госпіталізації, показники лікування хворих в умовах цілодобових, денних стаціонарів та стаціонарах вдома, ліжко­днів перебування хворого у стаціонарах, проведених операцій, у тому числі у рамках хірургії «одного дня», кількість викликів швидкої медичної допомоги, тощо).

1.2. Оцінка можливостей та порядку взаємодії закладів ПМД із закладами спеціалізованої медичної допомоги та медико-соціальної допомоги на території обслуговування.

1.3. Вивчення позиції та готовності медичних працівників до структурно-функціональної реорганізації системи медичного обслуговування населення відповідної адміністративної території на принципах розмежування первинного тавторинного рівнів надання медичної допомоги.

1.4. Вивчення позиції населення щодо зміни порядку надання медичної допомоги з подальшим формуванням позитивного ставлення до цих системних перетворень шляхом проведення відповідної роз’яснювальної роботи з залученням засобів масової інформації.

1.5. Визначення реальних потреб у кадрових (насамперед у лікарях ПМД та молодших спеціалістах з медичною освітою), фінансових та матеріально-технічних ресурсах для укріплення системи ПМД.

1.6. Підготовка організаційного проекту таплану реорганізації ПМД.

Повний текст доукументу див. на сайті газети: www.medvestnik.com